Іван Михайлович Мирович † 2 prosinec 1706

Z Rodovid CS

Seznam událostí

narozeniny dítěte: ♂ Яків Іванович Мирович [Мировичі]

narozeniny dítěte: ♂ Дмитрій Іванович Мирович [Мировичі]

narozeniny dítěte: ♂ Иван Иванович Мирович [Мировичи] † 1753

narozeniny dítěte: ♂ Василь Іванович Мирович [Мировичі] † 1732

narozeniny dítěte: ♂ Семен Іванович Мирович [Мировичі] † 1726

narozeniny dítěte: ♀ Ганна Іванівна Мирович (Войнаровська, Забіла, Лимонт) [Мировичі]

sňatek: ♀ Евдокия Филоновна Джалалий [Джалалии] naroz. před 1662

sňatek: ♀ Пелагія Захарівна Голуб (Мирович) [Голуби] naroz. před 1682 † po 1742

bl. 1670 narozeniny dítěte: Переяслав, Переяславский полк, Гетьманщина, ♂ Фёдор Иванович Мирович [Мировичи] naroz. bl. 1670 † 1758

1676 narozeniny dítěte: ♀ Феодора Ивановна Мирович (Лизогуб) [Мировичи] naroz. 1676 † 1726

2 prosinec 1706 úmrtí: Гьотеборг, Шведське королівство

Poznámky

Перші відомості про Драбів належать до 1680 року, коли багатий козак, пізніше переяславський полковник Іван Мирович зайняв над річкою Золотоношкою на вільному військовому степу землі, де вже здавна стояв невеликий хутір. Мирович зернувася до царя з проханням видати йому дозвіл на право володіння. 1691 року він одержав жалувану грамоту на хутір із ставком, лісом, випасом і сіножатями.

1707 року хутір налічував 7 хат. Під час Північної війни син Івана Мировича — Федір, разом з Мазепою перейшов на бік шведів. За указом Петра І 1718 року всі маєтності Мировичів, у тому числі хутір Драбів, були відписані князю Кантакузену. 1738 року вдова Кантакузена відписала Драбів царській казні.

Іван Мирович (*? — †1706 Гетеборг, Швеція), — український військовий діяч, з 1689 року — значковий товариш, в 1692—1706 роках — переяславський полковник.

27 жовтня 1694 року козацьке військо під проводом Семена Палія і Івана Мировича розгромило кримську орду на річці Кодимі. На чолі Переяславського полку Мирович брав участь у Північній війні 1700-21. У 1704 році по велінню Петра І з 10-тисячним загоном приєднався до війська польського короля Августа, під начальством Паткуля, але унаслідок поганого звернення останнього віддалився до України.

На власні кошти збудував Покровську церкву в Переяславі. В 1704-06 роках Іван Мирович і Данило Апостол очолювали 17-тисячний український корпус, який разом з саксонськими військами вів воєнні дії проти шведської армії у Польщі та Білорусії. Козаки під проводом Мировича брали участь у здобутті Варшави. В травні 1706 року в боях за Ляховичі (тепер Білорусь) з шведськими військами, потрапив у полон і був відправлений до Гетеборга. Тут він незабаром і помер 2 грудня 1706 року.

Переяславський полковник, засновник села Драбів.

Іван Мирович (*? — †1706 Гетеборг, Швеція), — український військовий діяч, з 1689 року — значковий товариш, в 1692—1706 роках — переяславський полковник.

27 жовтня 1694 року козацьке військо під проводом Семена Палія і Івана Мировича розгромило кримську орду на річці Кодимі. На чолі Переяславського полку Мирович брав участь у Північній війні 1700-21. У 1704 році по велінню Петра І з 10-тисячним загоном приєднався до війська польського короля Августа, під начальством Паткуля, але унаслідок поганого звернення останнього віддалився до України.

На власні кошти збудував Покровську церкву в Переяславі. В 1704-06 роках. Іван Мирович і Данило Апостол очолювали 17-тисячний український корпус, який разом з саксонськими військами вів воєнні дії проти шведської армії у Польщі та Білорусії. Козаки під проводом Мировича брали участь у здобутті Варшави. В травні 1706 року в боях за Ляховичі (тепер Білорусь) з шведськими військами, потрапив у полон і був відправлений до Гетеборга. Тут він незабаром і помер 2 грудня 1706 року.

украинский военный деятель, с 1689 - значковый товарищ, в 1692-1706 - Переяславский полковник (сменил на этом посту Леонтия Полуботка, отца наказного гетмана Павла Полуботка). в 1694 козацкое войско под командой Палия и Мировича рызгромило крымскую орду на р. Кодыме. Во главе Переяславского полка участвовал в Северной войне 1700-21. На личные средства построил Покровскую церковь в Переяславе. В 1704-06 вместе с Апостолом возглавляли 17-тысячный украинский корпус, который вместе с саксонскими войсками вел военные действия против шведской армии в Польше и Беларуси.

В марте 1706 в боях за Ляховичи попал в шведский плен, где и умер

...

Під час перепису 1729-1731 років старожили свідчили: «Село Нехайки здавна було свободноє войсковоє і належало до сотні Гельмязівськой, а за Самойловича владєл Нехайками Леонтий Панкевич, бувший суддя переяславський, а по нім по універсалу і жалованой грамотє владєл Степан Томара, … а нині владєєт син єго Томара Васілій, по грамотє жалованной і універсалом гетьманським даним за вірнії і знатнії заслуги отца єго в законноє владєніє». Тут не згадуються серед «володільців» переяславський полковник Мазепиного кола Іван Мирович та його син від шлюбу з Пелагеєю Голуб Федір. Він здобув освіту в Києво-Могилянській академії, в 1708-1709 рр. був генеральним бунчужним, а з 1710 р. й генеральним осавулом в еміграційному уряді гетьмана Пилипа Орлика. Федір до конфіскації їхніх маєтностей в 1709 році мав у Нехайках підданих в 33 дворах68. Оте зафіксоване «владєніє» означало, що представники старшини мали у селі певну власність і працюючих на них посполитих, а також паралельно й певну адміністративну владу над рештою козаків, бо вони знаходилися в уже згаданому «диспозиційному» (тобто, і правовідносному) становищі стосовно вищих структур і посадовців Гетьманщини (Війська Запорозького).

• https://www.dropbox.com/s/p3wufall43nnllf/Нехайки%202011%20(pdf)%20авт.%20Яременко%20В.І..pdf

Od prarodičů ke vnukům